ГРЕБІ́НОЧКА, КИ,
Гребі́ночка, ки, ж.
1) Ум. отъ гребінка.
2) Родъ орнамента въ вышивкѣ. Залюбов.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 323.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ГРЕБІ́НЧА́СТИЙ, А, Е. →← ГРЕБІ́ННИЦЯ, ЦІ,